CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Первая книга Царств

Глава 19

1 Саул повелел своему сыну Ионафану и всем слугам убить Давида. Но Ионафан был очень привязан к Давиду

2 и предупредил его: — Мой отец Саул ищет возможности убить тебя. Завтра утром берегись; спрячься в укрытии и оставайся там.

3 Я выйду в поле и встану рядом с отцом там, где будешь ты; я буду говорить с ним о тебе и перескажу тебе все, что узнаю.

4 Ионафан говорил своему отцу Саулу о Давиде только хорошее и сказал ему: — Пусть царь не грешит против своего слуги Давида, потому что Давид не согрешил против тебя и потому что своими делами он сослужил тебе большую службу.

5 Он рисковал жизнью, когда сразил филистимлянина. Господь одержал для всего Израиля великую победу, и ты радовался, видя это. Зачем тебе грешить против невиновного человека, убив Давида без всякой причины?

6 Саул послушался Ионафана и дал клятву: — Верно, как и то, что жив Господь, Давид не будет предан смерти.

7 Ионафан позвал Давида и передал ему весь разговор. Он привел его к Саулу, и Давид остался у Саула, как и прежде.

8 Опять началась война, и Давид вышел сражаться с филистимлянами. Он нанес им такое поражение, что они бежали от него.

9 Злой дух от Господа напал на Саула, когда тот сидел у себя дома с копьем в руках, а Давид играл на арфе.

10 Саул попытался пригвоздить Давида к стене своим копьем, но Давид увернулся от него, и копье вонзилось в стену. В ту ночь Давид убежал и спасся.

11 Саул послал людей в дом Давида, чтобы выследить и убить его утром. Но Михаль, жена Давида, предупредила его: — Если сегодня вечером ты не спасешься бегством, завтра тебя убьют.

12 Михаль спустила Давида через окно, и он убежал и спасся.

13 Тогда Михаль взяла истукан, положила его на кровать, накрыла ему голову покрывалом из козьей шерсти и закутала его одеждой.

14 Когда Саул прислал людей, чтобы схватить Давида, Михаль сказала: — Он болен.

15 Тогда Саул послал людей посмотреть на Давида и сказал им: — Принесите его ко мне прямо на постели, чтобы я убил его.

16 Но когда те пришли, они обнаружили в постели истукан, а на голове у него — покрывало из козьей шерсти.

17 Саул сказал Михаль: — Зачем ты обманула меня и отпустила моего врага, чтобы он спасся? Михаль ответила ему: — Он сказал мне: «Отпусти меня, или я убью тебя!»

18 Когда Давид убежал и спасся, он пришел к Самуилу в Раму и рассказал ему все, что сделал Саул. После этого они с Самуилом ушли в Найот и оставались там.

19 Саула известили: «Давид в Найоте, в Раме»,

20 и он послал людей, чтобы схватить его. Но когда они увидели группу пророков, которые пророчествовали, и Самуила, который возглавлял их, Дух Божий сошел на людей Саула, и они также стали пророчествовать.

21 Саулу сказали об этом, и он послал еще людей, но и они также стали пророчествовать. Саул послал людей в третий раз, но и те стали пророчествовать.

22 Наконец, он сам отправился в Раму и пришел к огромному колодцу в Сеху. Он спросил: — Где Самуил и Давид? — Они в Найоте, в Раме, — ответил ему кто-то.

23 Саул пошел в Найот в Раме. Но Дух Божий сошел и на него, и он шел, пророчествуя, пока не пришел в Найот.

24 Он снял одежду и также стал пророчествовать перед Самуилом. Он лежал обнаженным весь день и всю ночь. Вот почему люди говорят: «Разве и Саул среди пророков?»

1-а Самуїлова

Розділ 19

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

Первая книга Царств

Глава 19

1-а Самуїлова

Розділ 19

1 Саул повелел своему сыну Ионафану и всем слугам убить Давида. Но Ионафан был очень привязан к Давиду

1 І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

2 и предупредил его: — Мой отец Саул ищет возможности убить тебя. Завтра утром берегись; спрячься в укрытии и оставайся там.

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.

3 Я выйду в поле и встану рядом с отцом там, где будешь ты; я буду говорить с ним о тебе и перескажу тебе все, что узнаю.

3 А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.

4 Ионафан говорил своему отцу Саулу о Давиде только хорошее и сказал ему: — Пусть царь не грешит против своего слуги Давида, потому что Давид не согрешил против тебя и потому что своими делами он сослужил тебе большую службу.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

5 Он рисковал жизнью, когда сразил филистимлянина. Господь одержал для всего Израиля великую победу, и ты радовался, видя это. Зачем тебе грешить против невиновного человека, убив Давида без всякой причины?

5 І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“

6 Саул послушался Ионафана и дал клятву: — Верно, как и то, что жив Господь, Давид не будет предан смерти.

6 І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „Як живий Господь, — не буде той убитий!“

7 Ионафан позвал Давида и передал ему весь разговор. Он привел его к Саулу, и Давид остался у Саула, как и прежде.

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

8 Опять началась война, и Давид вышел сражаться с филистимлянами. Он нанес им такое поражение, что они бежали от него.

8 А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.

9 Злой дух от Господа напал на Саула, когда тот сидел у себя дома с копьем в руках, а Давид играл на арфе.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.

10 Саул попытался пригвоздить Давида к стене своим копьем, но Давид увернулся от него, и копье вонзилось в стену. В ту ночь Давид убежал и спасся.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.

11 Саул послал людей в дом Давида, чтобы выследить и убить его утром. Но Михаль, жена Давида, предупредила его: — Если сегодня вечером ты не спасешься бегством, завтра тебя убьют.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.

12 Михаль спустила Давида через окно, и он убежал и спасся.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

13 Тогда Михаль взяла истукан, положила его на кровать, накрыла ему голову покрывалом из козьей шерсти и закутала его одеждой.

13 І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.

14 Когда Саул прислал людей, чтобы схватить Давида, Михаль сказала: — Он болен.

14 І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“

15 Тогда Саул послал людей посмотреть на Давида и сказал им: — Принесите его ко мне прямо на постели, чтобы я убил его.

15 І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“

16 Но когда те пришли, они обнаружили в постели истукан, а на голове у него — покрывало из козьей шерсти.

16 І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!

17 Саул сказал Михаль: — Зачем ты обманула меня и отпустила моего врага, чтобы он спасся? Михаль ответила ему: — Он сказал мне: «Отпусти меня, или я убью тебя!»

17 І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“ А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“

18 Когда Давид убежал и спасся, он пришел к Самуилу в Раму и рассказал ему все, что сделал Саул. После этого они с Самуилом ушли в Найот и оставались там.

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

19 Саула известили: «Давид в Найоте, в Раме»,

19 І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.

20 и он послал людей, чтобы схватить его. Но когда они увидели группу пророков, которые пророчествовали, и Самуила, который возглавлял их, Дух Божий сошел на людей Саула, и они также стали пророчествовать.

20 І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

21 Саулу сказали об этом, и он послал еще людей, но и они также стали пророчествовать. Саул послал людей в третий раз, но и те стали пророчествовать.

21 I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.

22 Наконец, он сам отправился в Раму и пришел к огромному колодцу в Сеху. Он спросил: — Где Самуил и Давид? — Они в Найоте, в Раме, — ответил ему кто-то.

22 І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“ А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.

23 Саул пошел в Найот в Раме. Но Дух Божий сошел и на него, и он шел, пророчествуя, пока не пришел в Найот.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

24 Он снял одежду и также стал пророчествовать перед Самуилом. Он лежал обнаженным весь день и всю ночь. Вот почему люди говорят: «Разве и Саул среди пророков?»

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“

1.0x